…Це наша школа, рідна школа,/Files/images/SDC12538.JPG Дитинства нашого земля.
Її не зрадимо ніколи,
Бо ми – одна сім’я.


20 жовтня 2007 року школа відсвяткувала своє 30 - річчя. І хоча минуло чверть століття, школа не старіюча, привітна , усміхнена – щороку зустрічає своїх вихованців. Педагогічний колектив школи крізь роки проніс високу духовну спрямованість, щедрість сердець, майстерність, високий дух патріотизму, виховав не одне покоління гідних прикладу людей.
Гімн школи

ти стоїш рідна школа, у широкій долині...

Не помітна чужим, але рідна мені!

Я пройду ще багато,

Світ навколо великий,

Та ніколи тебе не забуду, я ні!

Приспів:

Будь зорею мені, рідна школо моя

Як маяк вдалині ти сіяєш мені

Я пройду сто доріг, та щоб сили знайти

стати дай на поріг знов до тебе прийти.

Я тебе не забуду нас любов поєднала

Хоч забрали літа в небеса журавлі

Вчителі мої любі мов рідня мені стали

Ви навіки мені дорогі вчителі.

/Files/images/SDC10149.JPG

/Files/images/Изображение 005.jpgІ поверх Коридор пачаткових класів, виставка дитячих робіт.

/Files/images/Изображение 023.jpgКоридор ІІ поверху школи

/Files/images/SAM_2161.JPGАктовий зал

/Files/images/Изображение 022.jpgКоридор ІІ поверху

В колосках, снігу, у жовтім листі

У квітах і вранішній росі

Закохалась молодість в дитинство,

Закохалась в травах і весні

Ти мене відкритими дверима

Запросила в храм добра і знань,

Нововасилівська школо,

рідна, лагідна і мила…

Велике слово школа! Це скарб найкращий кожного народу, це ключ золотий, що розмикає пута несвідомості, це шлях до волі, до науки, до добробуту.

Школа… Це не просто навчальний заклад, в якому навчаються читати й писати. Це набагато більше. Це ідеологія, світогляд, це, якщо хочете, держава в державі. Кожна школа своя маленька держава зі своїм керівництвом, законами, правилами. А якщо сьогодні говорити про сільську школу, то школа в селі – це соціокультурний центр села.

Школа… Наша друга домівка… Друга? Чи перша і основна.

“…Я цілком упевнена, що в школі нам раді, що нас люблять. Знаю що завтра в ранці знову увійду в школу і побачу посмішку вчителя, директора, завуча. Так посміхається один одному тільки близькі, рідні люди… ”

(із спогадів Щуцької Альони , випуск - 2002 р.)

“ …Ні, ні за які багатства світу я не проміняв би це задоволення – сидіти після шостого уроку і відчувати себе не просто людиною, а hоmо sаріеns. Людиною Розумною. І це зробила моя школа, рідна, яка дає мені духовну їжу і дарує мені кожен день це щастя, щастя повноти життя…”

(із твору Панейка П.Р., випускника 1995 р.)

Гостинна Нововасилівська земля здавна славилася мальовничими куточками, щедрими та добрими людьми. Вона має свої неповторні історичні сторінки і одна із них, про яку далі піде мова, це маленька дитяча країна – Школа Наша школа – це серце села, його мудрість і сила, яка з року в рік розправляє крила молодому підростаючому поколінню для польоту під назвою життя. Школа - це країна щасливого дитинства. Тут добро перемагає зло. Школа - це святиня, яка відкриває вікно в світ.

З чого все починалось

В 1923 році починається масова робота по ліквідації неграмотності. Був розроблений спеціальний оперативний план по ліквідації неграмотності по Первомайському округу на 1923-1924 рр., куди входив Врадіївський район. З 1924 року на селі працювала школа-лікнеп. Таких шкіл у Врадіївському районі було лише шість. Вони були створені у Врадіївці, Новопавлівці, Кумарах, Сирово, Великовеселе і в Нововасилівці. Заняття в школі проводилися в дві зміни, тричі на тиждень по дві години. Навчання велося за букварем "Червоний прапор", за підручником "До світла" та за збірником «Геть неписьменність!».

Станом на 1 січня 1925 року за «Сведениями о состоянии народного образования в Первомайском округе, Врадиевского района» в селі Ново - Василівка при школі працювала три основні групи, один учитель, навчалося 30 хлопчиків, 15 дівчаток, всього 45 учнів. Викладання було на українській і російській мові.

"В сім'ї нашій налічувалося шестеро дітей - Єля, Мотя, Іван, Микола, Ніна і я. Всі ми закінчили лише чотири класи. В школу я ходила зі старшим братом Іваном по черзі в одних постолах. Вчителі Шевченко Семен Трохимович і Шевченко Ніна Семенівна були дуже добрими до нас. Навчали нас рахувати, читати й писати. Писали пером і чорнилом на стареньких аркушах, які самі зшивали у саморобний зошит. Домашнє завдання виконували пізно ввечері під тьмяне світло лампадки "

Вчитель Каратаєвської (Нововасилівської ) початкової школи Шевченко Семен Трохимович з учнями, 1947 рік.

В повоєнний період поновлює роботу початкова школа. Спогади Козак (Матієнко) Галини Іванівна 1940 р.н. «…У війну школа не працювала, діти сиділи вдома, або працювали в полі. 1 вересня 1947 року в перший клас прийшло багато переростків. Одягнені були хто в чому, шкільної форми не мали, ноги босі. Вчителем був Шевченко Семен Трохимович…»

Про початкову школу розповідає Пивовар (Болгарина) Олександра Михайлівна 1937 р.н. «…Коли я приїхала сюди тут була початкова школа і завідуючим був Шевченко Семен Трохимович. В школі працювала і жила вчителька Приймак Парасковія Гордіївна. Були класи-комплекти. З моїм приходом комплектів не стало і було вже 4 класи самостійні. Ми з Пашею Гордіївною працювали майже два місяці у дві зміни. Потім прибули ще двоє вчителів: Кочанова В.П. і Кочанов Р.І. Він (Кочанов Р.І.) був призначений завідуючим Нововасилвіської початкової школи. Вже нас стало четверо вчителів. І так ми працювали до 1961 року…»

Учні Нововасилівської початкової школи 1955 рік.

Нововасилівська восьмирічна школа (старе приміщення), 1961- 1976рр.

1964 р. – Доманівський райво призначив нового директора Нововасилівської школи Звіринця К.М., а заступником Болгарина О.М.

1966 -1968 рр. – директор школи Шевченко Т.М., заступник Болгарина О.М.

1969 – 1970 рр. – директор Кожухівський М.Ф. заступник Болгарина О.М.

В 1970 році у зв’язку із збільшенням учнів на кошти радгоспу «Іскра» побудували ще одне приміщення для молодших класів (старий медпункт)

1969-1970р. - директор Кожухівський М.Ф.. Заступник Болгарина О.М.

1971-1972р. - директор Антонюк В.Т., заступник Болгарина О.М..

1972-1976 - директор Коцюруба В.Д., заступник Суржа Є.П. Почалося будівництво нової школи на 320 місць.

Погожого осіннього дня 20 жовтня 1977 року, у Нововасилівці, відбулася радісна подія – відкриття нової двоповерхової восьмирічної школи.

Символічного ключа від школи , побудованої на кошти радгоспу «Іскра» отримала тодішній директор школи Дерев’янко Тетяна Андріївна

Ішли роки, впорядковувались класи і озеленювалась територія, міцнів і вдосконалювався педагогічний колектив, формувалась єдина сім’я вчителів і учнів під керівництвом директорів школи: Крохмаля Мирона Васильовича (1980-1985рр.) та (1986-1989 рр.) директор Нововасилівської восьмирічної школи - Затяжчук Алла Аркадіївна

З 1989 року Нововасилівську школу стає очолювати Шептицька Галина Яківна. Розвиваючи традиції, впроваджуючи нові форми і методи навчання і виховання юної зміни школа отримала статус експериментального майданчика для побудови школи нової генерації - української національної школи-родини. Яка працювала за визначеною програмою .

Програма

Дослідно - експериментальної роботи Нововасилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Врадіївського району, Миколаївської області

«Школа нової генерації – Українська національна школа - родина»

Мета дослідження:

Розбудова української національної школи родини на основі досягнень вітчизняної етно-педагогікив умовах сучасності .

Об'єкт дослідження :

1. Вихованці школи

2. Педагогічний колектив : класні керівники, педагог-організатор, вчителі -предметники.

3. Виховний процес і фактори , що на нього впливають.

Предмет дослідження:

Діяльність педагогів по вихованню в учнів моральних якостей : доброти, милосердя, людяності.

Робоча гіпотеза:

Впровадження науково-теоретичної спадщини українських педагогів - просвітителів у виховний процес

Можливе за умов :

-визнання українознавства філософією і методологією освіти;

- глибокого теоретичного вивчення наукової спадщини видатних українських педагогів: Г. Ващенка, Г. Огієнка, С. Русової та ін..;

- створення інформаційно - бібліотечного центру з працями українських педагогів , філософів , істориків;

- переорієнтації методичної роботи з вчителями на поглиблення вивчення теорії та її гармонійне поєднання з практикою;

- вироблення моделі вихователя , для якого головне бути шукачем , творцем, професіоналом;

- формування єдиного педагогічного збагаченого середовища 6 батьки – дитячий садок- школа- громадськість села;

- надання дитині можливості оволодіти науково- теоретичною спадщиною видатних діячів, істориків( через створення мереж факультативів, годин спілкування).

Завдання :

1. Виявити шляхи , форми.,способи інтеграції гуманітарного компоненту у навчально-виховному процесі та демократизації відносин «вчитель-учень»

2. Визначити шляхи . форми діяльності учнівського колективу та самостійної роботи учнів.

3. Створити науково обґрунтовану систему виховання в учнів високої духовності та моралі.

Проблеми:

1. Об’єднання зусиль школи , державних і громадських інституцій у розбудові школи нової генерації – української національної школи –родини.

2. Інтегровані структурування знань учителя .

3. Формування цілісної особистості вихователя.

Умови проведення :

В межах загальношкільного навчально-виховного процесу наукове керівництво: Миколаївський обласний інститут удосконалення вчителів в особі Крячко Т.П.

Виконавці: педагогічний колектив Нововасилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Термін виконання:

1995 – 2000рр.

1.Підготовчий . Створення концепції виховної роботи 1995-1996н.р.

2. Діагностичний . вивчення відносин , інтересів, потреб учнів.

Психологічне, методологічне консультування учнівсько-педагогічно-батьківського колективу 1996-1997 н.р.

3.Організаційно - прогнозуючий . Прогнозування та вибір шляхів виховання особистості учнів , формування системи взаємодії відносин.

4. Формуючий . Вивчення . впровадження інновацій , педагогічних технологій . надання дієвої допомоги учням у самореалізації як гуманістичного лідера - патріота України. 1997-1999н.р.

5. Аналітичний . Вивчення результатів, оцінка , аналіз отриманих учнями , батьками, вчителями нових знань,виховання нових почуттів, сформованої нової поведінки. 1999-2000 н. р.

Основні шляхи реалізації :

1. Гуманізація всіх сфер шкільного життя.

2. Гуманітаризація навчально - виховного процесу як основи виховання духовності та моральної самореалізації учнів, гуманізація усіх предметів за рахунок психологізації, мотивації відносин та ін..

3. Педагогізація середовища як необхідна реалія сьогодення.

4. Орієнтація на кращі здобутки народної педагогіки як на засіб виховання культури , прагнення людини до національних та загальнолюдських цінностей .

5. Основні форми педагогічного впливу : педагогічна ситуація, гра, тренінг, проблемні питання , які сприяють оптимізації виховного процесу , є репетицією самостійності , взаємодії та відносин дитини і середовища.

Декларація

школи нової генерації – української національної школи – родини

Дана декларація об’єднує усіх людей : учнів , родину, вчителів , друзів школи , мудреців, благодійників – всі вони розуміють , що найкоротший шлях до виживання йде через національну освіту .

Беручи до уваги . що радянська школа показала свою неспроможність , сподіваємось на загальне розуміння школи нової генерації.

Ст .1. Громадянин України – носій національних цінностей . загальнолюдських надбань є здорова компетентна . творча особистість.

Ст.2. Громадянин України – людина . яка живе і має жити в гармонії з природою , навколишнім світом , сама з собою.

Ст.3. Школа – родина починається з державної атрибутики . робочий день починається зі спів Гімну .

Ст.4. Родина знає свою історію. Свій родовід.

Ст.5. Школа – родина – це музей сім'ї , родини, краю . Через історію вивчається народна мудрість , дотепність. Соковитість народного гумору.

Ст. 6. Школа - родина ліквідовує відчуження між сім'єю , учнем, родиною, суспільством.

Ст. 7. Школа – родина залишає у житті людини позитивний слід у сімейній історії та історії родини.

Ст.8. Дитина _- головна дійова особа в школі – родині , суб’єкт дійства.

Ст.9. Учитель - патріот , творить відносини між дорослими і дитиною та з природою за формулою не заважай жити живому.

Ст.10. Держава працює на дитину.

Ст. 11. Школа – родина виховує майбутніх благодійників . Випускники кажуть не до побачення , а до зустрічі.

Ст. 12. В громадському суспільстві за умов декларації велику роль відіграє власний цензор людини - її сумління , душа людини, сердечність її , коли прокидається сумління , людина перемагає зло в собі навіть тоді , коли інші поруч цього не роблять.

Ст.13. Вчитель школи – родини допомагає дітям у їх морально – етичному розвитку , вчить їх розрізняти добро і зло.

Ст.14. дитину в сім'ї , дитячому садку чи школі треба постійно ставити в такі умови . за яких вона буде спроможною самостійно приймати рішення . робити вибір . шукати шляхів у розв'язанні проблем , виявити ініціативу, застосувати свою волю здійснюванню своїх прагнень.

Ст. 15. Школа – родина формує в людей почуття господаря землі, повного турбот і прагнення до кращого , виховує уміння спілкуватись з природою, вчить любити довкілля.

Ст.16. Мати з самого дитинства виховує державо творця на основі Конституції України.

Заповіді школи – родини:

1. Я людина , я мушу дбати , щоб цвіла земля.

2. Сторінки роду свого знати і свято оберігати :

а) вартий пошани сивий волос і старенький тихий голос;

б) я люблю і шаную матір і батька своїх;

в) дай , Боже, щоб я виріс ,

в школі добре вчився ,

щоб я батькові і ненці

добре відплатився.

3. Моя рідна школа – святиня моя:

а) я шаную і поважаю вчителя свого.

б) буду гідним скрізь і всюди

щоб нести вам радість люди.

4. О, слово рідне , що без тебе я?

5. без пісні , що співала мати, я навіть дня пожити би не зміг .

6. У рушник цей вишиваний – чи бабусин , а чи мамин,

буду довго зберігати з ним повернусь я до хати.

7. Людей буду я любити ,

добро і ласку їм чинити.

8. Любов і милосердя хай запанують у душі моїй.

9. Святими для мене хай стануть слова: «Людина людині – друг.»

10. Я буду гідним нащадком роду свого і матері –Землі.

Педагогічний колектив 1996 рік.

Директор школи - Шептицька Галина Яківна,

Жарук Марія Володимирівна - вчитель української мови,

Полеся Надія Іванівна - вчитель початкових класів,

Шептицька Олена Петрівна - вчитель початкових класів,

Танасійчук Микола Олександрович - вчитель музики,

Затяжчук Алла Аркадіївна – завуч з навчальної роботи,

Моторенко Роза Олександрівна - вчитель світової літератури,

Назарова Василини Дмитрівна - заступник з виховної роботи.

Шептицький Василь Іванович – вчитель математики,

Пивовар Олександра Михайлівна - вчитель початкових класів,

Коваль Валентина Миколаївна - вчитель хімії і біології ,

Басараб Іван Дмитрович - вчитель трудового навчання,

Шептицький Сергій Васильович – вчитель української мови,

Колодій Раїса Леонідівна - вчитель російської мови.

Педагогічний колектив вивчав досвід кращих навчальних закладів країни по відродженню національних коренів, поглибленому вивченню українських звичаїв, народної творчості, поповнення духовної скарбниці кожної дитини, всієї шкільної родини. В школі створено орган учнівського самоврядування козацька республіка "Січ", зі справжніми козацькими кошами, братствами. Відродження національних традицій - один із основних напрямків роботи школи-родини. Навчальні роки проходили по обрядовому колу, починаючи з козацького свята - Покрови, а потім - день Святого Миколая, Андріївські вечорниці, новорічні казочки, вертеп, щедрування, Великодні свята з обов'язковою виставкою писанок, за тим Івана Купала.

Ще у 1989 році при школі з ініціативи директора школи створено фольклорний ансамбль «Калинонька» . Першим художнім керівником стала Назарова Василина Дмитрівна. Завдяки своєму таланту та організаторським здібностям вона зуміла пробудити в дітей цікавість і потяг до народних звичаїв та пісень. Музичним керівником був Танасійчук Микола Олександрович, людина, закохана в пісню! З самого початку в своєму складі «Калинонька» нараховувала 25 учнів 1-9 класів. Серед перших учасників Назаров Руслан, Чумаченко Анатолій, Труденко Віталій, Вирлан Олена, Красіловська Світлана, Козак Світлана, Максімов Олександр, Танасійчук Олександр, Коваль Наталя, Шульга Тетяна, Дубенко Ірина, Коваль Олена, Форманчук Наталія, Чумаченко Світлана, Іванина Юлія, Шептицький Василь, Бабій Наталія, Колодій Юлія, Козак Світлана, Пономаренко Тетяна,

Степаненко Тетяна, Кравченки Геннадій та Світлана, Панейки Віктор та Павло, Пожар Світлана. Пісні «Калиноньки» звучали не раз на сцені сільського клубу, в районі та області. Вона - переможець районного туру ІІІ Всесоюзного фестивалю народної творчості. Але найбільш урочисті хвилини пережиті були учасниками ансамблю на сцені міста Миколаєва в 1991 році на ІІІ Всесоюзному фестивалі народної творчості, коли стали лауреатами. Щирі слова подяки лунали і в листі командування Первомайського гарнізону за участь в заключному концерті переможців ІІ конкурсу естрадної та народної пісні «Когда поют солдаты». Як і скрізь, «Калиноньку» радо зустрічали на обласному «Святі весни» в с. Трикрати.

В 1995 року 31 травня «Калинонька бере участь звітному концерті – огляді гуртків «Дивограєм квітне юнь» . В газеті «Вісник Врадіївщини » тоді писали: «…На веселій оптимістичній ноті закінчився огляд, бо заключним його номером був виступ фольклорного колективу Нововасилівсикої школи «Каратаєвський базар». Тут і народні пісні, запальні українські танці, і циганський танок, і дотепні українські жарти. Діти одягнені у національний український одяг, в руках – музичні інструменти, старовинні речі домашнього вжитку, кустарні вироби- ну чистий вам базар. Як і на всякому базарі шумно, гамірно, метушливо, і в той же час відчувається чітка організація цього чудового видовиська художнім керівником Назаровою Василиною Дмитрівною …».

З року в рік «Калинонька» дивує глядачів своїм талантом та яскравістю. За всі роки існування ансамблю незмінною залишається мета: виховання високоморального, національно свідомого підростаючого покоління, патріотів своєї землі, спадкоємців та хранителів культурної спадщини.

І нині склад учасників нараховує 25 учнів 1-11 класів. Це в основному діти, в душах яких лежить щира любов до пісні, звичаїв, обрядів та традицій рідного села. Діти, які продовжують справу своїх попередників: хто - своїх батьків, хто – старших братів та сестер. Вони роблять по-справжньому велику справу, відроджуючи духовну скарбницю українського народу в обличчі нашого села. Так, наприклад, Луценко Тетяна , Панейко Вікторія, Красіловський Валентин , Шептицька Яна , Назаров Микола - це сини і доньки перших учасників( Дубенко (Луценко ) Ірини , Красіловської Світлани , Назарової Василини Дмитрівни , Панейка Павла Романовича та Панейко ( Пожар ) Світлани Вікторівни ) .

Своїм талантом театрального слова та золотого голосу вражають слухачів Кузюк Юрій та Кузюк Ірина , Колодій Діана та Колодій Василина, Лень Владисла та Мальований Олександр, Чобану Ольга, Іванина Володимир, Комаров В’ячеслав, Чуприна Надія, Стремецька Тетяна, Гнатюк Тетяна, Лаврук Ірина, Куліш Марина.

З 2005 року керівником колективу є заступник з виховної роботи Мальована Ольга Анатоліївна . Щирою любов’ю до дітей та сумлінною , самовідданою працею зуміла назавжди пробудити нестримний потяг до фольклору у своїх вихованців. В сучасному репертуарі програми « Великодні гаївки» , «Каратаївський базар», «Андріївські вечорниці», « В ніч на святого Миколая», « Зелена весняночка пишно іде», «Ой, на Івана ,ой , на Купала» « Різдвяні щедрівки».

« Калинонька» є активною учасницею свят , переможницею районних та обласних конкурсів. Так 16 травня в місті Миколаєві відбувся обласний конкурс фольклорних колективів «Чумацький шлях» , на якому ансамбль зайняв почесне ІІ місце серед десяти колективів – учасників , представивши програму «Зустріч весни». Під віртуозну музику Гальченка Дмитра Івановича звучали пісні «Ой, є в лісі калина», «Ой, на горі цигани стояли», « Прийди, прийди, весна, красна», «Вийди , вийди , сонечко», « Від Врадіївки до Весели» запальні танці . Ритмічна гра на незвичайних народних інструментах: граблях, рогачах, горщиках, рублі, тріскачках, пральній дошці зачарувала публіку, створили радісну атмосферу. Все це знову і знов доводить, що фольклорний ансамбль «Калинонька» Нововасилівської ЗОШ – це висококультурний , талановитий та творчий колектив, покликаний творити добро, дарувати радість. Учасники ансамблю мов зернятка калини гарні, чепурні, талановиті, що проросли на Нововасилівській землі, - наша окраса та гордість.

Робота фольклорного ансамблю була зосереджена у "Світлиці", яка була створена у 1994р . Вона оформлена як звичайна сільська українська хата, з піччю, всіляким домашнім скарбом і обов'язково з вишиванками, українськими рушниками. Перша заповідь школи-родини - "Закохай дитину в школу, закохай в себе, стань для неї зіркою" - свято шанується з року – в - рік.

Коваль Валентина Миколаївна

Велика любов до чарівниці – хімії, до рідної природи, до дітей вивела Валентину Миколаївну Коваль на шкільну стежину. Майже 50 років викладає вона хімію та біологію. За ці роки вона навчила і виховала не одне покоління молоді, віддаючи улюбленій справі всі свої знання й енергію. Всі ці роки Валентина Миколаївна невтомно займалася пошуком найбільш ефективних шляхів навчання і виховання учнів.

Велику увагу педагог приділяє науковій організації своєї і учнівської праці, виробляє у вихованців тверді навички самостійної роботи з підручником, додатковою літературою, першоджерелами. Вона систематично веде психолого-педагогічні спостереження, вивчає особливості пам'яті, мислення, уваги учнів.

Валентина Миколаївна – наставник молодих вчителів, охоче поділиться досвідом, дасть мудру пораду, завжди підтримає і підбадьорить. Всі молоді фахівці Нововасилівської школи відзначають високе мистецтво вчительки спілкуватися з дітьми, її вміння обрати потрібний тон, створювати в класі сприятливі для навчання мікроклімат та робочий режим.

За покликом серця стала Валентина Миколаївна вчителем, за велінням душі навчає і виховує молоде покоління. За значні успіхи в навчально-виховній роботі Валентина Миколаївна нагороджена орденом «Знак Пошани» та по праву їй присвоєне звання «Старший учитель».

Пивовар Олександра Михайлівна

(Автобіографія)

Я, Пивовар (Болгарина) Олександра Михайлівна, народилася 2 травня 1936 року в селі Сирове Врадіївського району Миколаївської (тоді Одеської) в бідній селянській сім'ї. Батько Болгарин Михайло Данилович працював у колгоспі і пішов із життя молодим(32 роки) ще за 2,5 місяці до мого народження.

Мати Болгарина Віра Никифорівна все життя важко працювала в колгоспі аби виростити нас, виховати працьовитими, чесними, вивчити і поставити на ноги. І внаслідок непосильної праці і страждань рано пішла в небуття . Мені її так жаль нашої багатостраждальної рідненької Матусі.

Мамо, мамочко, голубко, ти наша сизокрила.

Скільки бід і страждань ти перенесла в житті ?

Чом же, мамочко , ти нам не говорила.

Як же важко з нами було в той час тобі ?

Йшла війна, стріляла куля ката,

Батька не було - на фронтах воював за нас.

І горіла, і палала не одна в нас хата.

Але ти, матусю, у труді й вогнях мужньо захищала нас.

Брат Болгарин Дем'ян Михайлович працював учителем історії ( закінчив Первомайське педучилище, потім Одеський університет історичний факультет) та в редакції газети Врадіївського, а потім Кривоозерського районів. Сестра Балгарина (Гурімська) Ніна Михайлівна з малих літ (13 років) і до старості сумлінно трудилася колгоспі, в селі Сирове .Я всім їм (матусі, братові і сестричці) щиро вдячна за те , що вони виростили і вивчили мене в тяжкі післявоєнні роки. Доброго здоров'я , Вам дорогі мої рідні і багато - багато років життя.

Я в 1946 році поступила в перший клас Сирівської семирічної школи . ( Немовлям і в ранньому дитинстві важко й довго хворіла, тому пішла в школу переростком . Тоді багато нас таких було).

Вчилася відмінно . І в 1953 році закінчила 7 класів з похвальною грамотою. В ньому ж році поступила в Первомайське педучилище Миколаївської області. Після закінчення Новобузького педучилища в 1957 році Врадіївським районним

відділом народної освіти була призначена вчителем І-ІV класів Нововасилівської початкової школи . Попрацювавши 4 роки, ( в той час треба було мати стаж роботи для вступу до інституту) в 1961 році поступила до Кіровоградського педагогічного інституту. А вже в 1966 році закінчила Кіровоградський педінститут імені О.С. Пушкіна . Будучи студенткою IV курсу Кіровоградського педінституту, за наказом Врадіївського райвно була призначена в 1964 році заступником директора по навчальній і виховній роботі та вчителем математики, пізніше вчителем географії, історії вже Нововасилівської восьмирічної школи. із 1973 року по 1978 рік працювала вчителем молодших класів , а в 1978 році знову була призначена заступником директора по навчально-виховній роботі і вчителем історії та географії. В 1985 році була переведена вчителем молодших класів та вихователем . Довгий час працювала головою профспілки комітету (більше 20 років ), головою методичних об'єднань школи. Неодноразово обиралася секретарем комсомольської організації колгоспу

«Іскра » , депутатом сільської Ради .

Працювала агітатором , лектором , пропагандистом по вихованню та навчанню молоді в колгоспі, а потім в радгоспі « Іскра ». Багаторазово нагороджувалась грамотами, цінними подарунками, грошовими преміями, подяками.

В 1975 році нагороджена значком « Відмінник народної освіти » , в 1986 році - медаллю « Ветеран праці » , в 1987 році присвоєно звання « Старший вчитель»

В зв'язку з важкої хворобою в 1999 році залишила роботу . Зараз на заслуженому відпочинку. Моя дочка Пивовар ( Тарасенко ) Людмила Миколаївна після закінчення Уманського державного педагогічного університету імені П.Тичини працює вчителькою біології та хімії у Врадіївській ЗОШ №1 . Маю дві внучки : Оленка і Наталка.

2005 рік Пивовар О.М.

Шептицька Галина Яківна

Шептицька Галина Яківна,народилася 2 серпня 1938 року в селі Климівці Кривоозерського району Миколаївської області. В 1957 році закінчила Новобузьке педучилище, а в 1967 - філологічний факультет Миколаївського державного педагогічного інституту. Працювала в Сирівській СШ, Доброжанівській восьмирічній школі, Врадіївській СШ №2 вчителем початкових класів. 16 років працювала директором Адамівської восьмирічної школи, 5 років – заступником голови колгоспу «Октябрь» села Адамівки. З 1989 року по 2008 рік працювала директором Нововасилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, а з листопада 2008 року – вчителем української мови та літератури. Шептицька Галина Яківна – педагог за покликанням. Вона вкладає у справу навчання і виховання дітей свою душу. Вчитель володіє високоефективними формами та методами організації навчально-виховного процесу, вільно орієнтується у фаховій і науковій літературі, всебічно ерудована. Галина Яківна навчає школярів із захопленням, любить і знає свій предмет. У своїй роботі працювала над проблемою «Розвиток логічного мислення на уроках української мови та літератури». Особисті якості педагога: здатність встановити глибокі емоційні, довірчі стосунки з учнями; творчість високий професіоналізм; людяність, щирість, доброзичливість, турботливість, порядність. Галині Яківні за вагомі професійні здобутки та довголітню невтомну працю присвоєно звання «Відмінник народної освіти»

Шептицький Василь Іванович

Танасійчук Микола Олександрович

Народився 2 листопада 1958 року в селі Нововасилівка. Закінчив Нововасилівську восьмирічну школу. Вступив до Миколаївського училища культури на факультет керівник духових інструментів. Отримавши диплом та закінчивши військову службу Микола Олександрович повернувся в рідне село. Більше 20 років пропрацював Микола Олександрович завідуючим сільським клубом, і по сумісництву працює вчителем музики, музичним керівником фольклорного колективу «Калинонька». Багато свого часу Микола Олександрович віддавав дітям. Цей талановитий вчитель прекрасно грав не на одному музичному інструменті, мав чарівний голос, був поетом і композитором. Добрий, талановитий, чуйний , люблячий чоловік та батько виховував двох прекрасних дітей – сина Олександра, який продовжує шлях свого батька, і донечку Наталю, яка також грає і співає. 4 листопада 2002 року важка і неочікувана хвороба забрала життя прекрасної людини, талановитого вчителя, гарного батька, який назавжди залишиться в наших серцях.

Жарук Марія Володимирівна

Народилася Марія Володимирівна 28 листопада 1960 року в мальовничому селі Кумари на Врадіївщині в багатодітній сім’ї. В оточені працьовитих, мудрих людей. У щоденному доторку до рідного слова й визріло її бажання присвятити себе освітянській праці, стати вчителем української мови та літератури. Закінчила Миколаївський педагогічний інститут за спеціальністю вчитель української мови та літератури. З перших днів своєї трудової діяльності працює в Нововасиліській ЗОШ І-ІІІ ступенів – тридцять один рік. Брала участь в конкурсі «Учитель року-2002». Працювала заступником директора з навчально-виховної роботи.

З 2008 року – директор Нововасилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Марія Володимирівна вміє розкрити красу рідного слова, запалити любов’ю до отчого краю. Її уроки – це уроки добра, справедливості, зацікавленості, творчого шукання. Це вчитель з великої букви, талант даний Богом. У 2008 році під керівництвом Марії Володимирівни Нововасилівська ЗОШ І-ІІІ ступенів успішно пройшла атестацію.

Цибулько Алла Аркадіївна

…Серце віддаю дітям…- славнозвісні слова видатного вітчизняного педагога В.О.Сухомлинського стали життєвим кредом Цибулько Алли Аркадіївни, яка все своє життя присвятила вчительській справі, навчанню і вихованню підростаючого покоління.

З малих літ скільки себе пам’ятає мріяла стати вчителем, пов’язати свою долю зі школою, адже народилася і виховувалася вона в сім’ї педагогічної династії. Свої дні народження Алла Аркадіївна святкує з 1 серпня 1952 року. З 1969 навчалась у Бобрицькій початковій та Великовеселівській середній школах. З 1970 року по 1974 рік навчалась у Миколаївському державному педагогічному інституті імені В.Г.Белінського на фізико-математичному факультеті, але в зв'язку з сімейними обставинами змушена була залишити навчання. З 1975 року по 1981 рік навчалася в Одеському державному університеті на філологічному факультеті.

Трудову діяльність почала в 1969 році вчителем математики Філімонівського консультпункту Врадіївської заочної середньої школи. В 1972 році була переведена вчителем математики восьмирічної школи. З 1978 року по 1985 рік працювала вчителем російської мови та літератури Великовеселівської середньої школи. У 1985 році була призначена директором Нововасилівської восьмирічної школи. В 1989 році почала працювати вчителем російської мови та літератури цієї ж школи, а в 1993 році - вчителем іноземної мови. З 2002 року займала посаду заступника директора з навчально-виховної роботи. У 2005 році була переведена з цієї посади на посаду вчителя зарубіжної літератури та німецької мови. У 2006 році знов працює заступником директора з навчально-вихованої роботи. Сумлінно та якісно виконує свої обов’язки, як вчителя так і заступника. З 2012 року проживає в селищі Врадіївка. Продовжує працювати в Захарівській ЗОШ І-ІІІ ступенів вчителем іноземної мови.

Назарова Василина Дмитрівна

Назарова Василина Дмитрівна - вчитель вищої категорії.

Педагогічний стаж – 28 років. Розпочала роботу у Нововасилівській школі 15 серпня 1981 року. На протязі педагогічної роботи викладала історію , етику, 9 років працювала заступником директора з виховної роботи, вчителем початкових класів. В 1989 році створила фольклорний ансамбль «Калинонька», який отримав звання «лауреата». Завдяки своєму таланту та організаторським здібностям вона зуміла пробудити в дітей цікавість і тягу до народних звичаїв та пісень. До цього часу учасники колективу знані і любимі у районі і поза його межами. Творча праця вчительки базується на принципах доступності, науковості, тісної співпраці з учнями, основними принципами роботи вчительки з молодшими школярами є: Граючись - навчаємось, пізнаємо світ через гру.

Василина Дмитрівна завжди іде в ногу з часом. Використовує на уроках інтерактивні методи навчання, інноваційні технології, втілює досвід передових вчителів та методистів: О.Савченко, Логачевської. Невід’ємною частиною роботи вчительки є виховання учнів на принципах козацької педагогіки народознавчих елементів української символіки.

За сумлінну працю у 1989 році нагороджена грамотою Міністерства Освіти України.

Григорина Антоніна Миколаївна

Григорина Антоніна Миколаївна народилась 10 березня 1959 року в селі Нововасилівка в сім’ї колгоспників .

Справжній патріот свого села , де народилася , виросла і до якого повернулася після закінчення Миколаївського державного педагогічного інституту ім. В.Г.Белінського. Працює в рідній школі 27 років.

Педагогічне кредо Антоніни Миколаївни – навчити кожного учня, враховуючи його можливості. Характерними для її діяльності є творчий підхід до праці. Любов і повага до дитини, цікавість до її внутрішнього світу, проблем, широка ерудиція, працелюбність, оптимізм, висока професійність, глибоке знання педагогіки та психології є основою її діяльності.

Уроки Антоніни Миколаївни відзначаються високим науковим і методичним рівнем підготовки та творчою практичною направленістю, їм притаманні нетрадиційний підхід, цілеспрямованість на виконання основної задачі. Вона вміло використовує сучасні форми і методи навчання, що активізують розумову діяльність учнів, сприяють підвищенню в них інтересу до вивчення математики.

Антоніна Миколаївна – вчитель вищої категорії, працює над темою: «Розвиток творчого потенціалу учнів через впровадження інформаційних технологій». Вимоглива до себе, скромна, тактовна, добра до учнів та колег.

В 2004 році брала участь у районному етапі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року». Одружена. Маю двоє дітей, які здобули вищу освіту . Дочка Олена стала послідовницею своєї матері, працює вчителем математики в рідній школи .

Полеся Надія Іванівна

Полеся (Лаврук) Надія Іванівна – вчитель початкових класів , керівник методоб’єднання вчителів початкових класів .

Зима 1965 року 18 січня (напередодні Водохреща) в сім’ї колгоспника народилася третя дитина - Надійка. Дівчинка була бажаною в родині, її любили, піклувались та виховували. Дитинство пройшло в мальовничому подільському селі Клембівка на Вінниччині. В семирічному віці дівчинка вступила до першого класу місцевої школи. Навчання в школі так захопило її, що вона твердо вирішила – після закінчення школи неодмінно стане вчителькою. У 1982 році вступає до Глухівського державного педагогічного інституту. За направленням Міністерства освіти УРСР починає педагогічну кар’єру у красивому степовому селі Нововасилівка Врадіївського району Миколаївської області. Педагогічний стаж нараховує 23 роки. Працює над проблемним питанням « Особистісно – орієнтований підхід у процесі навчання та виховання молодших школярів.» Виховує двох доньок, які є студентами Уманського державного педагогічного університету імені П.Тичини.

Жарук Надія Дем'янівна

Народилася 17 липня 1965 року в селі Орлово Новоархангельського району Кіровоградської області. В 1982 році закінчила10 класів Первомайської СШ№4 та вступила до

Балтського педагогічного училища міста Балти Одеської області, яке закінчила в 1984 році. З 2001 року працює вчителем початкових класів Нововасилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Педагогічний стаж роботи майже 20 років. Династію педагогів продовжують сини Дем’ян Валентинович (вчитель математики та інформатики) та молодший син – Олександр Валентинович вчитель біології .

Мальована Ольга Анатоліївна

Яскрава особистість, творча людина, закохана в учнів, в свою роботу, пісню і танець, вчитель першої категорії Мальована Ольга Анатоліївна. Народилася 25 вересня 1974 року. Навчалася в Нововасилівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, здобула вищу освіту в Уманському державному педагогічному університеті ім. П.Г.Тичини за спеціальністю “ Педагогіка і методика середньої освіти. Біологія і географія ”. Скільки сумнівів довелось перебороти Ользі Анатоліївні, перш ніж стати вчителем. Вчитель - це її покликання. Вогник творчості супроводжує її на педагогічній ниві з 1995 року. Вчитель проводить ефективні уроки, запроваджуючи інтерактивні технології навчання. Вміло поєднує фронтальні, групові та індивідуальні форми навчання. Програмовий матеріал подає в тісному зв'язку з життям та проблемами села, регіону, веде систематичну роботу по екологічному вихованню молоді. Вивчає флору та фауну рідного краю. Серед розмаїття рослинного світу рідного краю було виявлено десять рослин, які відносяться до рідкісних та зникаючих. Очолює шкільне наукове товариство . Як заступник директора з виховної роботи Ольга Анатоліївна є керівником методичного об'єднання класних керівників, спрямовує діяльність педагогів на удосконалення системи виховної роботи, учнівського самоврядування на основі ідей козацької педагогіки. Козацька республіка «СІЧ» - це плід творчості Ольги Анатоліївни. Завдяки їй «СІЧ» листується з школами України з Одеської, Хмельницької, Чернігівської областей та АР Крим.

Глибокі знання свого предмета, володіння сучасною методикою викладання географії, дали можливість Ользі Анатоліївні взяти участь у конкурсі «Учитель року - 2006» в номінації «Географія», результат – ІІ місце. Постійна праця над удосконаленням педагогічного фаху простежується у систематичній участі у Всеукраїнському конкурсі «Учитель року». У 2010р.- номінація «Географія» , результат ІІІ місце, 2013 рік - номінація «Музичне мистецтво», результат ІІ місце, В 2014 році в номінації «Географія» Ольга Анатоліївна посіла почесне І місце та стала учасницею ІІ (обласного) Всеукраїнського конкурсу «Учитель року -2014».

З 2005 року очолює фольклорний ансамбль «Калинонька». Учасники ансамблю щорічно беруть участь у районних та обласних концертах , фестивалях , зокрема обласний фестиваль фольклорних колективів «Чумацький шлях», обласний огляд дитячих фольклорних колективів «Місяцелік», обласний фестиваль – конкурс «Різдвяні канікули», обласний конкурс родинної творчості «Сімейне коло» та інші.

Ольга Анатоліївна є керівником громадської організації «Іскорка надії». Заслужено користується авторитетом серед учнівської молоді, педагогічного колективу. Як незмінний учасник художньої самодіяльності, здобула шану і повагу серед односельчан.

Труденко Світлана Леонідівна.

Народилася 22 січня 1982року в селі Нововасилівка Врадіївського району Миколаївської області. В 1988 році вступила до першого класу Нововасилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів, яку закінчила в 1997 році здобувши неповну середню освіту та отримавши атестат з відзнакою вступила на навчання в Балтське педагогічне училище Південоукраїнського державного університету імені К.Д Ушинського за спеціальносттю вчитель початкових класів з додатковим профілем педагог організатор. З 2001р. працює в Нововасилівській ЗОШ вчителем історії та правознавства. У 2003 р. стала учасником конкурсу «Учитель року» в номінації «Образотворче мистецтво» зайнявши І місце. У 2006 р. закінчила Миколаївський національний університет В. О. Сухомлинського за спеціальністю вчитель історії та правознавства. В 2006-2007 н. р. в результаті проходження атестації підвищення професійного рівня, удосконалення педагогічної майстерності, присвоєно «спеціаліст першої категорії». У 2012 році пройшла повторну атестацію на підтвердження отриманої категорії . У 2011 році брала участь в конкурсі «Учитель року» в номінації «Історія», посіла почесне ІІ місце. В 2012 році знову взяла активну участь в конкурсі «Учитель року » в номінації «Етика» , результат - ІІ місце. Світлана Леонідівна завідує шкільним історико - краєзнавчим музеєм «Світлиця», є керівником краєзнавчого гуртка. Вихованці Світлани Леонідівни є неодноразовими переможцями районних олімпіад з історії та правознавства, районних та обласних змагань, конкурсів з краєзнавства: «Моя Батьківщина -Україна», «Балками Миколаївщини», «Музейна скарбниця Миколаївщини», також Всеукраїнської історико - географічної експедиції «Історія міст і сіл». Одружена, виховує сина Владислава та донечку Олександру.

Панейко Павло Романович

Народився 14 червня 1978 року в селі Нововасилівка Врадіївського району Миколаївської області. У 1984 році вступив до першого класу. Після закінчення школи з 1996 по 1997рік перебував на службі у Збройних Силах України. З 2006 року працює в рідній школі вчителем німецької мови. В 2012 р. закінчив Миколаївський національний університет В. О. Сухомлинського здобувши вищу освіту (бакалавр), спеціальність вчитель німецької мови. У 2012-2013н.р. пройшов атестацію в результат, якої присвоєно 9 розряд. Проблемне питання над яким працює Павло Романович «Розвиток мовленнєвої діяльності учнів на уроках німецької мови». У своїй роботі широко використовує комп’ютерні технології аудіо- та відеоматеріали, презентації. В позакласній роботі, а саме гурток «Захист Вітчизни», залучає дітей до формування патріотичних почуттів, любові до Батьківщини, готовності вразі потреби стати на її захист. Павло Романович ерудована, вихована , толерантна і працелюбна особистість. В колективі користується авторитетом, повагою. Разом з дружиною Панейко Світланою Вікторівною виховують двох діточок Вікторію та Максима.

Панейко Світлана Вікторівни

Творчість та почуття краси є невід'ємними складовими молодої і енергійної вчительки української мови та літератури Панейко Світлани Вікторівни.

Вона народилася 10 вересня 1983 року в селі Нововасилівка. Повну загальну освіту здобула в Нововасилівській ЗОШ І-ІІІ ступенів. У 2007 році здобула вищу освіту в Миколаївському національному університеті В. О. Сухомлинського за спеціальністю вчитель української мови, літератури та світової літератури, практичний психолог в закладах освіти. У 2012-2013 н.р. в результаті проходженні атестації підвищення професійного рівня, удосконалення педагогічної майстерності, стала спеціалістом першої категорії . В Нововасилівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів працює з 2002 року. У 2006 році брала участь у Всеукраїнському конкурсі «Учитель року – 2006», де зайняла І місце у номінації « Німецької мова» та стала учасником ІІ туру обласного етапу. У цьому ж році Світлана Вікторівна - учасник фестивалю аматорського мистецтва педагогічних колективів «Моя земля! Квітуй, співай, рости!» в рамках V Всеукраїнського фестивалю аматорського мистецтва. У 2013 році лауреат конкурсу «Учитель року» в номінації «Світова література». Працює над темою « Використання інноваційних технологій на уроках світової літератури». У 2013 році стала активною учасницею ІІ Всеукраїнського конкурсу «Творчий вчитель – обдарований учень» в номінації «Сценарії виховних заходів , тренінгів». Учні Світлани Вікторівни є призерами районних олімпіад з української мови та світової літератури.

Пастушенко Олена Анатоліївна.

Народилась 2 вересня 1980 року в селі Нововасилівка Врадіївського району Миколаївської області. Закінчила Харківський державний університет харчування та торгівлі та Уманський державний педагогічний університет у 2008 році.

Працює вчителем математики у Нововасилівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів з 2005 року . Працює над темою « ………….». У 2010-2011н. р. брала участь у конкурсі «Учитель року-2011» в номінації «Математика» зайняла почесне ІІІ місце. Одружена, виховує донечок Крістіну та Поліну.

Максімова Світлана Петрівна.

Максімова Світлана Петрівна народилася 20 січня 1981 року в селі Нововасилівка Врадіївського району.

Навчалася з 1987 по 1995 рік в рідній Нововасилівській загальноосвітній школі 1-3 ступенів. З 1995-2000 рік навчалася в Балтському державному педагогічному училищі. По закінченню якого прийшла працювати в рідну школу педагогом-організатором. З 2001 працює вчителем початкових класів. Здобула вищу освіту у Миколаївському педагогічному університеті ім. Сухомлинського. У 2007 році приймала участь у районному конкурсі «Учитель року» у номінації – початкове навчання. Виховує сина Артема та донечку Інну.

2007 році була директором пришкільного табору «Каратаєвець», який зайняв перше місце в районі за добротне харчування та гарну організацію відпочинку дітей. Світлана Петрівна має достатню науково-методичну та теоретичну підготовку до навчання учнів початкових класів, творчо використовує перспективний педагогічний досвід С.П. Логачевської, впроваджує інтерактивні технології для активізації розумової діяльності учнів, створює на уроках нестандартні ситуації. Вчитель постійно формує практичні навички учнів , працює над ліквідацією прогалин у знаннях, вчить доповнювати, уточнювати, знаходити правильне рішення. «Інтегрований урок читання, образотворчого мистецтва,та трудового навчання у першому класі»

Шептицька Світлана Володимирівна

Шептицька Світлана Володимирівна – вчитель трудового навчання та основ здоров’я. Випускниця Нововасилівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. У 2008 р. закінчила Уманський державний педагогічний університет за спеціальністю вчитель початкових класів, практичний психолог в закладах освіти . У 2010 році здобула другу вищу освіту за спеціальністю вчитель трудового навчання. У 2006 р. та 2011 р. пройшла курси перепідготовки вчителів трудового навчання . В 2011 р. пройшла курси перепідготовки вчителів основ здоров’я. Творча програма за якою працює вчитель «Розвиток індивідуальності в колективній творчій діяльності». Учні Світлани Володимирівни є активними учасниками шкільних та районних конкурсів та виставок « Осінній вернісаж», «Світ за вікном » , «Правила безпеки повсякденного життя», «СНІД. Знати, щоб жити», «Моє безпечне життя». У 2012 році на районних змаганнях « Дружин юних пожежників» взяли активну участь і зайняли ІІІ місце. У 2011 та 2012 роках учні Світлани Володимирівни є переможцями районних олімпіад. Одружена, виховує донечку Яну.

Думнич Олена Михайлівна

Народилася 30 листопада 1976 року в місті Рівне. В 1991 році закінчила Гуляницьку загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів та вступила до Балтського педагогічного училища , яке успішно закінчила в 1995 році отримавши диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю вчитель молодших класів та вихователь групи продовженого дня. З 2005 року працює вчителем образотворчого мистецтва. В 2006 році приймала участь у районному етапі конкурсу «Учитель року» в номінації «Образотворче мистецтво». З 2007 року – вчитель фізичної культури. Вчитель працює зі своїми вихованцями за творчою програмою « Виховання підростаючого покоління засобами фізичної культури». У 2011 році брала участь в конкурсі «Учительроку» в номінації «Фізична культура » - ІІІ місце. У 2012 році закінчила Моколаївський національний університет В. О. Сухомлинського спеціальність «вчитель фізичної культури , організатор туристичної та спортивно-масової роботи. Одружена , виховує двох синів Владислава та Олександра.

Учителі нашої школи працюють за покликанням, за велінням серця – і це не просто гарні слова. Адже від них залежить не лише рівень освіти учнівської молоді а й моральність, духовність кожної дитини.

Головною метою діяльності педагогічного колективу є формування інтелектуально, морально й фізично розвиненої, духовно багатої, творчої особистості, людини – як найвищої цінності, унікальної, неповторної…

Виховна система нашої школи, спрямована на поетапне привласнення соціального досвіду, вона є системою соціалізації учнів. Це завдання актуальне для всіх. Його технологія може бути різною. «Козацька республіка» має свою структуру і зміст. Основним завданням є: краєзнавство, національне мистецтво, народний календар, національні звичаї та обряди. Завдяки використанню козацької педагогіки, ми формуємо в нашій школі ідеї вільної і незалежної в своїх прагненнях до свободи людини, яка у вітчизняних традиціях громадянського і політичного життя розвиває рідну культуру і економіку, будує незалежну державу.

Перший козацький курінь було створено 1992 року. За час свого існування республіка виростила багато славних козаків. Адже у нас все, як у справжніх козаків: є гетьман школи, якого ми обираємо раз на три роки таємним голосуванням. Він обов’язково в урочистій обстановці дає клятву. В кожному курені є отаман, суддя, осавул, хорунжий, бунчужний, обозний, скарбник, довбуш . Усі вони сумлінно виконують свої обов’язки. Кожен рік 14 жовтня відбувається урочиста «Посвята в козачата», де першокласники поповнюють лави нашої козацької республіки.

Посвята в козачата

Наші козаченьки живуть за такими законами:

Козак – чесна, смілива людина, найдорожча йому Батьківщина!

Козак – усім народам друг і лицарський у нього дух!

Козак – це той , хто за освіту, хто прагне волі і блакиту!

Козак – вкраїнську любить мову, він завжди тримає своє слово!

Козак – слабкому захисник, цінити побратимство звик!

За час існування в школі Козацької республіки «Січ» з’явилося дуже багато традицій, які живуть до цього часу. Зокрема, козацькі маївки з кінним виїздом на природу, де ми показуємо свою спритність та уміння, а на завершення куштуємо смачну козацьку кашу, зварену за стародавнім рецептом у великому казані. Щорічно проводимо шоу «Суперкозак» і багато інших свят, які знайомлять із традиціями козаків.

«Влюби дитину в себе, стань для неї зіркою» - основне гасло вчителів Нововасилівської ЗОШ . І засяяли на небозводі педагогічної ниви яскраві зірочки педагоги. 10 випускників Нововасилівської ЗОШ 1-3 ступенів здобули вищу педагогічну освіту і стали вчителями рідної школи. В період з 2008-2009 р.р. в педагогічних вузах на різних факультетах – математики, інформатики, фізики, хімії, біології, географії, історії, зарубіжної літератури, фізичного виховання, психології навчаються 15 випускників.

Дрозденко (Мосендз) Галина Миколаївна

Мосендз Галина Миколаївна- випускниця школи 2001рок. Після закінчення Уманського державного педагогічного університету успішно закінчила аспірантуру інституту

фізіології рослин і генетики Національної Академії Наук, з 2009 року - викладач Уманського державного педагогічного університету імені П.Тичини

Остапенко Ігор Олегович –

Остапенко Ігор – випускник 2008року.

У 2007 році – став призером МАН захищаючи честь області на республіканській олімпіаді. З 2008 Ігор навчається в Одеському державному медичному університеті .

ІІ поверх

Кiлькiсть переглядiв: 247

Коментарi

  • Адміністратор сайту

    2014-06-30 19:51:37

    Чи подобається, Вам, наша школа?...

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.